Сьогодні на часі пропонувати вчителеві цікаві та дієві форми самоосвітньої діяльності, заохочувати до саморозвитку, враховуючи вимоги НУШ, виклики часу з пандемічними наслідками, нові програми, курси, орієнтовані на інтегроване навчання. Інноваційна діяльність педагога має базуватися на стратегії збереження його фізичного та психічного здоров”я. Ефективність педагогічної взаємодії на рівнях «вчитель-учень», «вчитель-вчитель», «вчитель-адміністрація» залежить від стресостійкості, упевненості у своїх професійних силах та можливостях, налагодженої комунікації та прагненні до формування самоосвітньої компетентності. Саме з такою метою був запропонований філологам виїзний семінар як форма педагогічного самовдосконалення, професійного зростання та розвантаження.
Оскільки літературна освіта базується на історичному матеріалі, мистецьких та духовних підвалинах, то комплекс запропонованих об”єктів формував в учасників семінару різнотипні компетентності. Острозький музей книги та книгодрукування дав можливість почерпнути нові знання та історичні факти про І.Федорова та князів Острозьких, дізнатися інформацію про унікальні видання, про ціну книги та її роль у суспільстві. У Межирицькому монастирі мали можливість подбати про духовні потреби та вивчили причини перебування тут Б. Хмельницького у 1648 р. Баранівський музей фарфору – це не тільки можливість задовільнити естетичні потреби, а й ознайомитися з історією України на міжнародному рівні (саме тут був створений сервіз, яким захоплювався Фідель Кастро). У селі Червоному на Житомирщині до сьогодні потужно працює цукроварня А. Терещенка, яка забезпечує область якісною продукцією, а родинний палац, на жаль, у зруйнованому стані, архітектура якого вражає своєю готичністю. Мали можливість побачити фонтанну споруду, аналог якої ще є в Луврі. Меценати Терещенки залишили свій білий палац громаді в Андрушівці, коли змушені були емігрувати за кордон в часи революційного терору. У цьому приміщенні зараз школа, тому в класах можна було бачити сторічну ліпнину, на коридорах сходи з білого мармуру. Вечірня прогулянка розкішним парком Терещенків сприяла не тільки відпочинку, а й можливістю переосмислити сторінки історії, визначити роль меценатів у становленні економіки нашого краю. Приємно здивував нас Музей Оноре де Бальзака у Верхівні, при якому є усипальниця родини Ганських. Тут ми відчули трагізм кохання відомого француза, який прикипів душею до України.
Другий день семінару розпочався з центрального майдану Соборності у Житомирі, місцевий краєзнавець Сергій Соболь розповів про походження міста, дав можливість насолодитися Замковою горою, Покровським собором, костелом святої Софії, де знаходиться один з найстаріших органів історичної Волині, на якому грав видатний Ліст. Меморіальний музей В. Короленка у Житомирі дещо нас розчарував, екскурсія російською мовою, «збита» форма подачі матеріалу, але це теж досвід, причина подискутувати, обмінятися думками. Проїжджати Новоград-Волинський і не завітати до Музею родини Косачів – це був би злочин для учасників семінару. Посидіти за столом Петра Косача, спертися на родинне фортепіано та заслухатися розповіддю про бабусю Лесі Українки та долю Драгоманових – ми відчували себе як удома. У Корецькому монастирі всіх вразила чудотворна ікона Божої Матері-Споручниці грішних та могила благодійниці А.Оленіної-Андро, у яку був закоханий О. Пушкін і присвятив їй поезію «Я вас любив…».
Історію рідної Волині мали можливість вивчити на подвір’ї Олицького замку Радзивілів, який нарешті звільнився від тягаря психіатричної лікарні, на який звернула увагу обласна влада, щоб зробити тут туристичну перлину нашої області. Вражає дзвіниця з сонячним годинником, така єдина в Україні, та сама будова замку на 365 кімнат. Семінар завершився майстер-класом з соломо плетіння, який провела для нас Кравчук Марія, майстриня, яка свої вироби представляла в Японії, Китаї, Угорщині, Білорусі. Директор Купичівського опорного ліцею зробив нам екскурсію закладом, учителька української мови Лещенко Лариса розповіла про історію села, а далі ми творили з соломки янголів й отримували задоволення від роботи, спілкування, відчували себе наповненими та збагаченими.
Керівник виїзного семінару, вчитель-методист Ліцею імені Олени Пчілки Барановська Людмила.
