Шановні учасники урочистості!
Відчуваю зараз не тільки хвилювання і щем, а й тривожність, розгубленість, сум‘яття…Бо не таке трішки сьогоднішнє свято, яким дуже часто зринало в моій уяві…
Не таке воно велелюдне, коли навшпиньки старанно заглядаєш поміж головами присутніх, щоб не пропустити жодного «па» останнього шкільного вальсу, щоб закарбувати в пам‘яті кожен момент останньоі шкільноі лінійки.
Не таке гучне і дзвінкоголосе, коли через гамір і захоплене перешіптування вслухаєшся в слова виступаючих, з хвилюванням очікуєш рідного імені і прізвища, зі сльозами усвідомлюєш зміст напутньоі промови класного керівника…
І не таке барвисте і яскраве, коли дівчата у своіх вишуканих випускних сукнях виглядають ще юнішими і чарівнішими, а юнаки ще пристойнішими в елегантних костюмах з краватками і метеликами …
Але все це можна дофантазувати, домалювати у своій уяві.
Зате ми всі тут. Майже всі. Головне – живі. Головне – разом. Попри велику вимушену розпорошеність по світі і попри загрозу повітряних та інших тривог…
Дивлюсь на вас, наші дорогі випускники, наші рідні доньки і сини, і, з болем в серці, розумію: стільки,скільки у своі 17 років довелось пережити, побачити, відчути, збагнути, пропустити через себе, через свою незміцнілу психіку і свідомість, через своє вразливе серце вам, стільки не пройшли ми за все своє доросле життя…
Досвід, який здобули ви, не здобули діти жодного випуску за всю історію нашоі незалежності.
Ви зрозуміли найголовніше: цінність людського життя. Цінність свободи. Свободи пересуватись, навчатись, здобувати професію, планувати майбутнє… Свободи мешкати з найріднішими людьми в рідній домівці… Свободи мирно спати, спокійно просинатись, зустрічатися з друзями, займатися улюбленою справою…
Свободи вільно жити, з вільними людьми у вільній краіні…
Ми ніколи над цим не задумувались, аж до 24 лютого.
Бо ми все це мали.
І матимемо знов! Наш мужній стійкий волелюбний украінський народ відвоює все сповна! А ви, здобувши освіту, відбудуєте краіну, зміцните нашу державність.
А поки що дякуймо Богу і нашим хоробрим Захисникам за сьогоднішню можливість відчути спокійний затишок ліцею, невимушеність спілкування, неповторність найяскравіших моментів щасливого мирного шкільного життя.
Ми щиро радіємо зустрічі з Вами, дорогі Вчителі! Ми уклінно вдячні Вам, шановні Наставники, за наших уже дорослих дітей. За те , що Ви терпеливо навчали і виховували іх, коли вони приходили до Вас у «звичний спосіб», і, коли Ви «приходили» до них з екранів телефонів і компютерів у складні часи невідомоі пандеміі. Дякуємо Вам за розуміння і підтримку в сьогоднішній надскладний воєнний час.
Дякуємо Директору Олені Іванівні, всім Завучам за «віртуальну» організацію нестандартного комбінованого навчального процесу, за успішне поєднання всіх ланок ліцею, за результативну роботу всіх його учасників.
Дорога Галина Панасівна! Вам сьогодні найщиріша подяка! Ваша постійна материнська опіка це наш батьківський спокій. Простіть нас за всі непорозуміння і проблеми…Ми Вас дуже- дуже любимо, цінуємо, шануємо, і ніколи не забудемо!
Енергію вдячності і любові посилаємо Першим Учителькам наших дітей. Впевнена, вони з позитивом згадують своіх учнів, котрі ніколи не стануть для них колишніми…
Ми вдячні Бібліотекарці – володарці безцінного книгосховища за доступ до друкованих скарбів. Діти іх оберігали дуже відповідально, навіть відкривали нечасто.
Дякуємо працівникам харчоблоку за старанність у виготовленні «смачного» джерела енергіі для дітей, яке було іноді аж надто ефективним.
Спасибі всій невтомній команді Техпрацівників і Охоронців за чисті, світлі, комфортні приміщення і за безпеку.
Ми щиро вдячні Всім-Всім, хто допомагав нашим дітям зростати, навчатись, мудрішати, мріяти, обирати цілі і йти до них…
І нехай всі ті цілі стануть досяжними! Нехай всі мріі- навіть, найзаповітніші, найамбітніші – здійсняться! Нехай наша батьківська, материнська невичерпна, безмежна, всеосяжна і всеперемагаюча Любов стане вашим надійним оберегом, а ваша порядність і наполегливість – запорукою успіху!
Божого Благословення вам!
І хай щастить!
Натхнення всім нам! Миру! Добра! І Перемоги!
І нехай все буде Украіна!
Пархомук Ольга Петрівна
Настав день, коли наші діти, наші пташенята, стають на крило, щоб злетіти у вись. Попереду — невідомість, загадкове майбутнє. Позаду — тихий берег дитинства, до якого ще не раз захочеться повернутися. Вони ще не до кінця розуміють, що зараз діється. У них сила-силенна світлих мрій і сподівань, ейфорія від, нарешті, офіційного визнання їх дорослими. Ці 11 років, поряд з ними поряд були і ми, батьки, і шановні вчителі, що ділились з нашими дітьми знаннями, уміннями, не шкодували своїх нервів, часу. Краплина за краплиною наповнювали їхні голови та душі вічним і цінним. За це вам низький уклін і велике спасибі. Хай щастя завжди супроводить Вас і не обходить людська повага і шана. А дітям хочеться сказати. Ви вирушаєте у подорож життям. Це нелегкий шлях, на якому може бути безліч пасток. Тому в кожного з вас за плечима має бути певний багаж зі знань, любові та волі до праці. Бо життя не терпить гультяїв та дармоїдів. І пам’ятайте головне! Де б ви не були, в якій ситуації не опинились – завжди залишайтесь Людьми! Бо це основне, чого хотіли навчити вас батьки і вчителі. Мирного неба, здійснення мрій, світлого майбутнього вам, наші любі пташенята!
Мазурик Наталія Євгеніївна, мама випускниці
Випускний —це завжди вирій емоцій для всіх :батьків ,вчителів та випускників. Цьогоріч дійство є особливим у всіх значеннях і я рада бути його частинкою.Я хочу подякувати не тільки за прекрасно організоване свято від згадки про яке з’являється гусяча шкіра ,а й за те ,що Ліцей імені Олени Пчілки став мені другим домом з яким аж ніяк не хочеться прощатися, але всьому приходить час. Дякую за екскурсії, свята та уроки. Тут я знайшла друзів ,не тільки серед школярів ,а й серед вчителів також та,певне, найголовніше — познайомилася з собою. Лепта ,яка була вкладена в кожного з нас , є неоціненною. Дякую ліцею за шкільне життя!
Валя Бобер
Ось і минули наші шкільні роки. Здається, лише нещодавно, ми тільки переступили поріг нашої школи, а тепер вимушені з нею прощатися. Правду кажучи, й досі складно повірити, що вже невдовзі ми починатимемо новий розділ свого життя. Дуже хотілось би розповісти трохи того, що ми маємо на серці.
Дорогі вчителі, без вас би ми не стали тими, ким є зараз. Напевно ви пам’ятаєте, якими ми до вас прийшли — малими та невпевненими, не знайомими ні з чим, можливо, навіть не зовсім готовими до чогось нового; проте ким ми стали зараз… Ви навчили нас не здаватись та не боятися йти вперед, не зважаючи ні на що, зробили “per aspera ad astra” нашим гаслом у житті. Хочемо подякувати вам за пророблену роботу, завдяки вам ми йдемо у життя зі значним багажем знань. Ми дуже вдячні за те, що ви нас навчили не тільки знань, а й навчили нас життю. Завдяки вам, ми вміємо не тільки радіти перемогам, а й учитись на власних помилках, ви навчили нас постояти за себе й не дати в образу. Ми розуміємо скільки зусиль ви витратили на нас через усі безсонні ночі, коли ви перевіряли наші роботи, витрачені нерви, коли не все йшло дуже добре. Ми прагнемо виправдати покладені на нас надії та досягнути значних висот, щоб ці зусилля не були витрачені марно, досягнути того, до чого ви нас вели.
Звичайно, хочу подякувати й своїм однокласникам. Чесно кажучи, за що я завжди любив наш клас, то це за дух певного змагання (звісно у хорошому сенсі), проте ми завжди були дружніми, завжди, за можливості, були готові допомогти одне одному. Дуже шкодую про те, що протягом останніх трьох років ми не можемо нормально зібратись, постійно щось нам перешкоджає: чи ковід, чи війна; проте ми, беззаперечно, зробимо це пізніше та, окрім випускного, святкуватимемо й перемогу.
Проведений час у школі — дійсно незабутній. Як випускники, хочемо побажати нашим наступникам не гаяти цього часу. Останні події показали, що усе нестабільне та головним нашим уроком, який ми мусимо засвоїти є те, що потрібно ловити моменти й жити сьогоднішнім днем.
Томчук Дмитро
Дорогі вчителі
Сьогодні ми вже випускники, і це наш останній день в рідних стінах школи. Ми хочемо вам подякувати за те, що ви супроводжували нас на цьому складному та довгому шляху. Зараз перед вами стоять вже не ті маленькі дітлахи, які ледве вміли читати й не могли запам’ятати ім’я вчителя, перед вами вже дорослі учні, з яких ви виховали справжніх особистостей і підготували до складного дорослого життя. Ми дякуємо вам, адже завдяки вашим старанням, можемо крокувати життям із честю та впевненістю, маючи за плечима чималий ранець знань. Дякуємо за недоспані ночі, коли ви перевіряли зошити та не могли розібрати чийсь чудернацький почерк. Дякуємо за щире, тепле серце та підримку, які були з нами весь цей час у школі. Ви витратили чимало нервів та сил, щоб зробити з нас справді гідних людей. Сьогодні ми від душі дякуємо вам за все, навіть за двійки, які ви нам іноді ставили, адже це завжди мотивувало отримати кращий результат. Спасибі вам, за невичерпну працьовитість і безмежне терпіння, за світлу віру в можливості кожного учня, за велику мудрість і готовність допомогти. Низький вам уклін.
Ваші улюблені учні з 11-а.
Юрків Марта
А вам віриться? Віриться, що завтра нас, 11 класників, тут вже не буде? Не припиняю дивуватись: куди ТАК швидко пролетіли шкільні роки? Гірко та прикро на душі, але нічого не вдієш – мусимо прощатися. Дозвольте ж нам сказати своє останнє слово!
Вчителі. Ні, не так. Наші шкільні батьки, не вистачає слів, щоб виразити нашу безмежну вдячність за прожитті роки. За кожний урок, іноді такий короткий, а іноді аж занадто довгий, за кожне свято, сповнене сміхом та радістю, за кожну мирну мить, проведену разом. Спасибі, за те, що крім навчального матеріалу ви навчили нас найголовнішого — бути гідними людьми. Окрім розумних речень із сторінок підручника, ви передали нам свій безцінний досвід, настанови та мораль, сформували з круглолицих дітлахів справжні особистості. Дуже вдячні за те, що ніколи не переставали вірити у нас та наші сили, завжди давали другий шанс та мотивували ставати кращими. Щиро дякуємо, що супроводжували нас усі ці роки на тернистому шляху у дорослий світ. Плекаємо надію, що і ми змогли стати чимось особливим у вашому житті.
Філон Анастасія
Дякую. І дозвольте привітати Вас із завершенням такого важливого етапу в житті. Вірю, що навчання в ліцеї, для Вас залишиться хорошим спогадом про безтурботне, щасливе дитинство, що знання, отримані в нашому закладі, неодмінно стануть запорукою вагомих здобутків та допоможуть Вам досягти омріяних вершин. Бажаю реалізувати власні здібності і таланти. Успішної Вам долі, будьте гідними творцями свого життя. Ви – майбутнє нашої країни, люди, від яких залежить, якою стане Україна. Божого Вам благословення, щедрої долі, вірних друзів, та невичерпної енергії!
Щасти Вам у всьому!
Світлана Миколаївна, Вчитель математики
Дякую. Бажаю всім Вам, щоб всі зірки світили для Вас. Прийміть щирі вітання з закінченням школи! Позаду довгий шлях до знань, але попереду світла, захоплива дорога багатьох можливостей, творчих ідей, здійснення мрій. Нехай тільки хороше, яскраве і незабутнє чекає вас. Нехай ніколи не залишає щастя, удача і везіння!
Ірина Володимирівна, Вчитель англійської мови
