Той, хто не любить своєї країни, нічого любити не може

21
Тра, 2015

Українські Карпати… Вже сама назва викликає приємні відчуття, пробуджує певний всплеск патріотизму, нагадує чарівну співанку-коломийку про цей унікальний і величний край, який асоціюється з дивною, давньою-прадавньою казкою, і тоді виринає в серці колись почута гуцульська мелодія про оброслі смерековими ясновидами високі гори, а голос трембіти кличе відвідати цю благодатну, незбагненну і чарівну землю. 16, 17 травня цей, незбагненно багатий на українські звичаї, традиції, історичні пам’ятки, край відвідали учні міської гімназії 2Б, 3Б, 4Б класів.

А розпочалася наша мандрівка з історично-культурних цінностей Сколівщини – Печерного монастиря, що розташований поблизу села  Розгірче Львівської області. Це цілий монастирський комплекс, який знаходиться в печерах і представляє собою унікальний зразок нескельного сакрального будівництва XIII-XVI століть, що не є типовим для теренів Галичини. Сам монастир височить на пагорбі, звідки відкривається прекрасний краєвид на всю навколишню місцевість, особливого задоволення приносить споглядання долини річки Опір. Скельні печери монастиря розташовані в два яруси. На нижньому – знаходяться житлові приміщення, а на верхньому – церква, на місці якої зараз встановлена маленька ікона.

Далі їдемо на водоспад Кам’янка у Сколiвський район, до села Дубина. Водоспад знаходиться в межах  Національного  природного парку “Сколiвськi Бескиди”. Посидіти на камiннi (підстеливши, ясна річ, щось під м’яке місце), постояти у воді та просто подивитися на цю красу – саме за цим сюди варто їхати. Вода тут ну ду-у-у-же холодна. Але, є не лише такі відчайдушні мандрівники,  що не можуть впустити можливості походити по цій воді, є й такі, які з радістю купуються тут влітку, восени i зібравшись з духом навіть взимку.

А далі ключовий момент нашої мандрівки: ми підіймаємось на святе місце – гору Макіївку, яка є однією з вер­шин Українських Карпат. Тут варто побувати кожно­му українцеві – патріоту своєї Вітчизни, адже на цьому місці свій останній бій прийняли січові стрільці. Вес­ною 1915 р. у важких боях сім сотень Українських січових стрільців, що знаходились у складі 55-ої австрійської ди­візії, перемогли переважаючі чисельно царські російські сили під керівництвом генерала Каледіна (майбутнього отамана Донського коза­цтва, керівника антирадянських заколо­тів 1918 року). Полеглі в цих боях січові стрільці поховані на цвинтарі, який зна­ходиться на при вершинній частині пів­денного схилу гори Маківка. 3 травня 2015 року відзначалася 100 річниця героїчної перемоги Січових Стрільців у битві на горі Маківка.  Вони  загинули за рідну землю, не маючи держави. А сьогодні ми, нащадки великих українців, забов’язані тримати в наших серцях пам’ять про славетне й героїчне минуле нашого народу. Сто років тому Україна горіла у полум’ї Першої світової війни. Ця війна перерізала українську землю лініями окопів та колючого дроту, перетворила квітучі міста і села в руїни, забрала життя мільйонів солдат і мирних мешканців. Сьогодні ми піднялись на цю вершину, щоб  вшанувати пам’ять полеглих героїв, щоб наситившись одного разу духом, що навіть через тривалий час пульсує від відданих та палких патріотів України, пронести його крізь все наше життя. Адже молоде покоління гімназії живе за принципом: пам’ятаємо – перемагаємо. Між подією столітньої давнини можна провести паралель з теперішніми військовими подіями на Донбасі. На жаль, приходить розуміння, що життя йде без коректур, і знову наш народ змушений захищати свою державність від того самого агресора. Але дух український є незнищенним. На підтвердження цього хочеться згадати слова, які написані на надгробному написі Івана Багряного: «Ми є. Були. І будем ми. Й Вітчизна наша з нами».

Наступне місце, де можна побачити велетенські камені-пісковики (вік яких понад 70 мільйонів років), природну оборонну споруду, гарний буковий та смерековий ліс, річку з порогами та невеликим водоспадом –  Бубнище. Скельний печерний комплекс «Скелі Довбуша», що має площу 100 гектарів, – це  пам’ятка природи загальнодержавного значення, невід’ємна частинка багатої та неповторної української історії та архітектури раннього середньовіччя. Народні перекази тісно пов’язують це місце з іменем народного месника Олекси Довбуша. За легендами, він тут переховував свої скарби. Розповідають, що Довбуш з товаришами викопали печери в скелях. Головна знаходилась в скелі Одинець. Після смерті Довбуша його побратими заховали в печері цієї скелі багато золота, яке відібрали в корчмарів та купців. Цей ласий шматок для багатьох шукачів скарбів та пригод закриває камінь, який обертається. Коли його повернути боком, то можна проникнути всередину. Для того, щоб прохід відкрився, необхідно промовити чарівне слово. За розповідями місцевих, людина, яка знала те слово, давно померла. Так і лежать ті скарби під скелею більше сотні літ. Це місце не тільки пробудило цікавість до розповідей, що оповиті багатьма легендами та нерозгаданими таємницями, а й привабило нас мальовничими пейзажами навколишніх гір, гарним світлим буковим лісом, водоспадом. А ще це постійне місце тренувань альпіністів. На одній із скель ними встановлено пам’ятний знак та хрест на пам’ять про загиблих друзів.

Приблизно за чотири кілометри на південь від гірського містечка Сколе – є урочище, яке з давніх часів має назву «Святослав». У бойківському краї з покоління в покоління передається історія про вбивство в цій місцевості ймовірного спадкоємця київського престолу, сина Володимира Великого – князя Святослава, яке скоїли наймані вбивці, котрих підіслав інший син Володимира – Святополк, відомий в історії під прізвиськом «Окаянний» (проклятий). На підтвердження нам показали кам’яний надгробок із хрестом, запевняючи, що це і є справжня могила князя Святослава.

Велична й чаруюча природа Карпат завжди приваблювала митців. Зі Сколівщиною пов’язане життя i творчість видатного громадського діяча, науковця, філософа, етнографа, публіциста і краєзнавця Івана Яковича Франка. На своєму шляху ми зустріли декілька пам’ятників І. Я. Франку, криницю з якої він пив воду, пам’ятник «Захару Беркуту». Все це –  свідчення пам’яті і пошани поколінь своєму видатному земляку.

Можливо, це особлива магія Карпат робить свою справу, і саме через неї нам хочеться повертатися туди знову і знову? Можливо, вся справа в повітрі, вдихаючи яке ми стаємо залежними і вже нікому не під силу щось вдіяти? Чи, можливо, в наш чай, випитий на привалі біля Кам’янки, хтось додав приворотного зілля? А може, відповідь не лежить так глибоко, а весь цей час вона дивиться нам прямо у вічі? У нас просто виникла потреба бути разом без перерв і уроків, цілодобово, їсти з однієї миски, разом мокнути під дощем, стогнати від безсилля підіймаючись на круті схили навіть тоді, коли дуже важко і підйоми здаються не підйомними, потім знесиленими пів ночі згадувати цікаві важкі сходження, а на ранок з нетерпінням і якимось особливим блиском в очах запитувати екскурсовода: «Куди йдемо далі?».

Дводенна подорож по перлинах Українських Карпат допомогла нашій гімназійній родині стати ще більш злагодженими та дружніми. Відвідуючи історичні пам’ятки ми мали змогу краще дізнатися про славетне минуле наших пращурів. Ми почерпнули чимало нової інформації, від якої ще більше почали пишатися тим, що ми українці. Неймовірної сили враження на кожного справили заворожуючі пейзажі та краєвиди, дивлячись на які ми затамовували подих і з особливою гордістю думали про те, що така краса знаходиться в нашій рідній Україні. Сповнені позитивними емоціями, з нетерпінням чекатимемо наступних захоплюючих екскурсій, на яких будемо відкривати найпотаємніші закутки української землі, та розгадувати таємниці історичного минулого наших пращурів.

Популярні новини

Безпечний Інтернет

День безпечного інтернету Ця міжнародна календарна подія виникла за сприяння…

Позитивний мікроклімат в педколективі

  19.10.21р.  в ліцеї відбувся круглий стіл «Позитивний мікроклімат в пе…

НАКАЗ про організацію освітнього процесу

НАКАЗ про організацію освітнього процесу Розклад навчальних занять(додаток 1)…

© ЛІЦЕЙ ІМЕНІ ОЛЕНИ ПЧІЛКИ М.КОВЕЛЯ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Незалежності, 49, т. (03352) 5-95-08, e-mail: k_mg@i.ua