Дорогі випускники! 7 років ми вели вас по життю, віддаючи тепло свого серця. Були хвилини, коли серце втомлювалось. І тоді учитель поспішав до своїх учнів. Їх веселе щебетання вливало нові сили в стомлене серце, дитячі посмішки народжували нову енергію, допитливий погляд пробуджував думки. І це продовжується вічно, доки здатне битися серце вчителя, віддаючи дітям любов і тепло. Збережіть у серцях маленькі вогники від вогню великої вчительської любові до вас. Нехай спогади про рідну гімназію світять вам навіть тоді, коли згасає віра в себе. Нехай школа залишиться для вас тим промінчиком любові і добра, котрий вказує, як іти, щоб не спотикнутися. Не забувайте, що навчилися ви для того, щоб розум і серце віддати людям. Не заплямуйте доброго імені свого роду, честі своєї гімназії, котра дала вам путівку в життя. Щасливої дороги, дорогі випускники!