Представники педагогічного та батьківського колективів мали чудову нагоду побачити різдвяний Львів. Місто зустріло нас святковими вогнями та прикрашеними вулицями, на яких були встановлені вертепи та відбувалося театралізоване дійство, присвячене народженню Ісуса Христа. Побували на різдвяному ярмарку та купили українські хустки, які відразу пов’язали та були учасниками всіх святкових подій. Ми відвідали собор Святого Юра – бароково-рококовий монументальний архітектурний ансамбль з виразними національними рисами який вважається головною святинею українських греко-католиків.” Хто хоче пізнати правдивий Львів, той Львів, що завжди був український, що завжди боровся за приналежність до своєї рідної землі, той Львів, який ніколи не зневірювався — хай пізнає Львів св. Юра”( Григор Лужницький). Собор Святого Юра символізує святиню, яка на українській землі стала мостом єднання великих надбань християнської культури та духовності двох гілок: візантійського Сходу і латинського Заходу. Були зачудовані його величчю та святковістю, яка є винятковою на період різдвяних свят.
Мали приємність посмакувати різдвяну каву у львівській копальні кави та відчути атмосферу Різдва. Це перша в Україні найдовша кав’ярня-книгарня, створена над кавовою шахтою просто на площі Ринок. Львів давно асоціюють із кавою, і саме Львівська копальня кави демонструє і реалізовує легенду власне львівської кави. Тут видобувають, обсмажують та готують понад 30 видів кавових напоїв. Разом із кав’ярнею та шахтою продовжує діяти і книгарня, яка сприяє поширенню та промоції україномовної книги. Ми мали можливість купити гарні книги для себе та своїх друзів.
Незабутні враження отримали на концерті органної музики, який, відбувся у великому виставковому залі — колишній трапезній монастиря Львівського музею історії та релігії. На концерті звучав автентичний бароковий орган кінця XVII століття роботи німецького майстра Людвіга Фогеля. Це єдиний такого типу інструмент в концертній практиці в Україні. Варто зауважити, що у Львівському музеї історії та релігії зібрано унікальні матеріали, які висвітлюють історію світових і національних релігій, діяльність церковних організацій. Експозиція музею розташована в будівлі Домініканського монастиря ХІV – XVIII ст.
У Домініканському соборі відбувався XVII Різдвяний фестиваль «Велика коляда» (творчі зустрічі і спільне возвеличення таїнства Різдва) і ми були учасниками цього дійства. У фестивалі приймали участь колективи з різних куточків України і навіть зарубіжжя, особливо ми були вражені співом дитячого колективу з музичної школи міста Охтирка та хору української діаспори «Ватра» з Мінська, а коли вони заспівали Волинську колядку ми були розчулені. До речі Домініканський костел у Львові є одним із найстаріших храмів славетного міста Львова і з ним пов’язано дуже багато цікавих фактів і легенд. Проект побудови був розроблений таким чином, щоб захопити, вразити і здивувати глядача містичним пафосом і своєю могутністю. Тому архітектор основний і домінуючий акцент виразив у величезному еліптичному куполі розміщеному в середині храму у вигляді овалу, що рідко зустрічається у світовій архітектурі.
Ми відвідали Вірменський катедральний собор – унікальну пам’ятка східної культури на європейських теренах. У 1360-х роках чисельна вірменська громада у Львові розпочала будівництво свого величного храму. Нас вразило досконале поєднання архітектури вірменських святинь, романсько-готичного стилю Західної Європи і староукраїнського галицького зодчества. Незрівнянне враження створює південний дворик, розташований між вулицею і собором: аркада з колонадою XV століття видає європейські архітектурні традиції.
Цікавою було знайомство з атмосферою ресторана-кнайпи, стилізованою під криївку Української повстанської армії, яка знаходиться у підвалах площі Ринок. Але, щоб туди потрапити, потрібно знати гасло. Привітавшись із суворим охоронцем патріотичним «Слава Україні – Героям слава», ми потрапили до Криївки. Військова амуніція на стінах, портрети вояків, оригінальний посуд спонукали нас зануритись в часи, коли українські повстанці жили під землею та воювали прости загарбників. У Криївці назви майже усього меню складаються з оригінальних назв: наприклад, капуста тушкована з квасолею має назву «Гудбай, асвабадітєлі», салат з маринованих грибів, цибулі, горошку та помідорів має назву «Взяти Чорногору під будцем», недороге місцеве галицьке пиво називається «Зеник». Цікавим є те, що страви подають у військовому посуді.
Незабутньою була наша прогулянка по головній площі, котра веде до Львівського національного академічного театру опери та балету імені Соломії Крушельницької. Вражало все: велична ялинка, прикрашена вогнями алея та по новорічному сяючі ятки. І на завершення дня, багатого на цікаві та змістовні події, ми слухали оперу Джузеппе Верді «Бал-Маскарад» на 3 дії, лібретто: Е. Скріба та А. Сомми яка виконувалась італійською мовою з українськими субтитрами.
У різдвяні свята Львів особливо прекрасний і святковий. Ми закохалися у різдвяний Львів.
