«м. Гадяч… Тут ви побачите вже таку Україну, що українішої й нема»
Л.Українка
У рамках проекту «Присвоїмо гімназії ім’я Олени Пчілки» на запрошення голови Ради гімназії Дарчич Т.Г. ми відвідали м. Гадяч Полтавської області, гетьманську столицю та Батьківщину Олени Пчілки і М.Драгоманова. Завдяки мальовничим краєвидам, Гадяч по праву вважають окрасою Полтавщини. Місто зустріло нас гостинно та привітно, наші колеги хотіли показати нам якомога більше історичних пам’яток у своєму місті. Ми відвідали Гадяцький історико-краєзнавчий музей, який налічує близько 2 тисяч експонатів, що розповідають про історію краю, видатних діячів, життя і творчість яких пов’язані з Гадяччиною, зокрема, про Олену Пчілку та її родовід. У музеї збережено письмовий стіл, за яким працювала Олена Пчілка. Побачили величність Свято-Успенького собору, Гадяцький літературний музей родини Драгоманових, Національний науковий центр інституту бджільництва імені П.І.Прокоповича, пам’ятний знак на честь Олени Пчілки, Лесі Українки, М.Дроманова. Над річкою Псел, в урочищі Зелений Гай, у садибі, яку побудувала Олена Пчілка, мешкала родина Драгоманових. Нажаль, дім цей не зберігся. Тут встановлено пам’ятну дошку. Не збереглась і садиба, яку Олена Пчілка отримала в спадщину від своєї матері, де мешкала вся родина Драгоманових. Вказівник «Садиба Драгоманових» привів нас до каменю, на місці якого мала стояти садиба-музей, як у нашому Колодяжному. А поруч, за парканом стоїть будинок, який був частиною садиби, проте, тут немає музею, і саме місце має непривабливий вигляд. Нам було боляче дивитись на одинокий холодний камінь з написом: «Тут був будинок, у якому народились і провели дитячі роки великий український публіцист, вчений і громадський діяч Михайло Петрович Драгоманов та його сестра – видатна українська письменниця та громадський дія, етнограф, член-кореспондент Всеукраїнської академії наук Ольга Петрівна Драгоманова (Олена Пчілка)» . Адже ця Гадяцька земля подарувала світу Олену Пчілку та М.Драгоманова, зустрічала тут Ольгу Кобилянську, Михайла Коцюбинського та багато інших видатних письменників. А ще на вулиці Драгоманова стоїть невеличкий одноповерховий будинок з меморіальною дошкою, на якій вказано, що тут з 1917 по 1919 працювала редактором Олена Пчілка.
Особливою для нас була зустріч у Гадяцькій гімназії імені Олени Пчілки. Ця гімназія веде свою історію з 1912 року, тут була Гадяцька середня школа № 1, яка в 1997 році була реорганізована в Гадяцький навчально-виховний комплекс № 1 (школа-гімназія), з 2003 – у Гадяцьку гімназію, а 11 листопада 2009 року розпорядженням Кабінету Міністрів України гімназії присвоєно ім’я Олени Пчілки. З ініціативи та за активного сприяння випускника школи відкрито кімнату-музей Олени Пчілки до 160 річниці з дня її народження. У музеї знаходяться копії 59 світлин, на яких відображено життєвий шлях і творча діяльність Ольги Петрівни Драгоманової – Косач. Цікавим є факт, що у 1920 році, за більшовиків, під час святкування дня народження Тараса Шевченка у Гадяцькій гімназії Олена Пчілка огорнула погруддя поета національним синьо-жовтим стягом. У кімнаті-музеї знаходиться експозиція «Лауреати літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки». Це був спільний проект гімназійної родини. Цілком очевидно, що тут проведено значну роботу по реалізації проекту «Олена Пчілка – Гадяч».
Цього року навчальний заклад вступив у рік свого 50-річного ювілею. Школа пройшла цікавий і творчий шлях перетворення у гімназію інформаційно-технологічного та економічного профілів навчання. Не дивлячись на те, що був вихідний день, на зустріч прийшла директор гімназії. Вона була здивована, що гості приїхали здалека, і коли довідалася про мету нашого приїзду, з радістю презентувала навчальний заклад.
Тетяна Юріївна Смірнова розповіла про різноманітні заходи, які відбуваються у кімнаті-музеї, колективні справи вчителів, батьків та учнів. Тут проводяться екскурсії, літературно-музичні композиції, конкурси творчих робіт, присвячені життю і творчості О.Пчілки, літературні читання, конференції. Щороку лауреати премії імені Олени Пчілки відвідують музей. Важливо відмітити, що у закладі створено віртуальний музей славетної землячки. Гімназія пишається своїм ім’ям, на стінах закладу – портрети Олени Пчілки, прикрашені рушниками, на підвіконнях – дбайливо доглянуті квіти.
У закладі зібрано і систематизовано матеріали про його діяльність, Випускається шкільна газета “Соняшник” з 2004 року. На даний момент у гімназії зберігаються більше 200 статей, у яких розповідається про інноваційну діяльність, досягнення, навчально – виховний процес.
Педагогічним колективом з метою обміну досвідом роботи було здійснено поїздки у школи м. Лубни, Полтави, Шишак. Сприяють створенню іміджу закладу відеофільми: “Досягнення Гадяцької гімназії”, “Інноваційна діяльність Гадяцької гімназії”, “Зорепадом летять роки”, “Путівник по Гадячу”, “Агітбригада “Пролісок”, “Вулиця Гетьманська”, “Українсько – польські шляхи”, “МАН-2008”, “Рушник єднання”. Міжнародне співробітництво Гадяцької гімназії здійснюється в кількох напрямах: участь у програмах міжнародних обмінів, міжнародні контакти між освітянами, участь педагогів у міжнародних конференціях, семінарах.
Ми уклали договір про співпрацю, який дасть можливість подорожувати у місто Гадяч, відкривати Батьківщину Олени Пчілки, втілювати спільні проекти як вчительські, так і учнівські.
Тетяна Юріївна подарувала нам ляльку-мотанку, виготовлену власними руками, яка буде своєрідним оберегом нашого навчального закладу. Матеріальна база Гадяцької гімназії далеко не відповідає сучасним вимогам і бажає бути багато кращою. Проте варто відмітити, що тут відчувається особлива атмосфера зустрічі сучасного та минулого. Гімназійна родина з готовністю вивчає історію свого краю та закладу, трепетно її зберігає та передає нащадкам. І цьому нам потрібно вчитись. Т.Г.Дарчич зауважує: «Якщо ми не будемо дбати за своє минуле, ми не будемо мати майбутнього, і діти наші виростуть байдужими, вони не будуть знати свого коріння та шанувати рідну мову та культуру». Тож і нам варто створити музей нашого навчального закладу, який відкрив свої двері у далекому 1957 році. Отже, нас чекає реалізація великого проекту, збір матеріалів про славне минуле нашої школи, творення її історії .
