Співпраця педагогів та учнів ліцею в Оборніках (Польща), гімназії Люхова, (Німеччина) та міської гімназії імені Олени Пчілки є продуктивною та змістовною з 2016 року. У кінці лютого нас знову об`єднав спільний проєкт, ідея якого полягала в тому, що учні шкіл України, Польщі та Німеччини вивчали певні історичні події Другої Світової війни разом. Проєкт розпочався з цікавої екскурсії у Вроцлаві, одному з найдавніших та найбільших міст в Польщі. Цікавим фактом є те що, через нього протікає 5 річок, тому Вроцлав називають Північною Венецією. У місті є 118 мостів, до початку Другої Світової Війни тут було 303 мости. Місто має яскраву архітектуру та особливу середньовічну атмосферу, тому відразу ми його полюбили. У Вроцлаві цікаво було подивитися на бронзові фігурки гномів, які ховаються на вулицях, за будинками, на підвіконнях, в парках. Багато з них несуть соціальні ідеї: не розкидати сміття, не зрізати дерев та ін. Площа Ринок– це центральна частина Вроцлава, до якої сходяться 11 різних вулиць. Незважаючи на дощ, тут було людно. Ми були вражені особливістю площі – кольоровими будинками, які належать до різнихепох, будівлею Ратушіта Вроцлавського університету.
Продовжився проєкт у молодіжному центрі Крижова.Це особливе історичнемісце в Польщі, адже тут в селі Крижова 12 листопада 1989 року відбулася остання символічна подія – Меса примирення, у якій узяли участь тодішній прем’єр Польщі Тадеуш Мазовецький та канцлер Німеччини Гельмут Коль. Під час засвідчення примирення очільники обох урядів обнялися, символічно розпочинаючи новий розділ співпраці між двома країнами. 1990 року в Крижовій було засновано фундацію «Крижова», яка мала допомогти порозумінню Європи. Метою фундації «є створення умов, що сприятимуть комунікації та порозумінню на місцевому та міжнародному рівні, а в ширшому контексті — розвиток європейського порозуміння між різними спільнотами в дусі мирної співпраці». Ця фундація — ніби живий пам’ятник, який увіковічує один з найважливіших етапів польсько-німецького діалогу та примирення. А такі написи на плитах як «Ворожість, Недовіра, Стіна», «Як пам’ятати минуле?», «Як будувати Європу разом?», «Чи я мужній?», «Що ми робимо для майбутнього?» примушують нас замислитись та переглянути наші пріоритети та врешті зрозуміти, що немає ціннішого як мир, взаєморозуміння, взаємопідтримка та натхненна творча праця на благо родини та країни.
У молодіжному центрі Крижова відбувся вечір дружби, на якому молодь трьох країн брала участь в інтеграційних заходах, а потім відбулись змагання з волейболу між командами трьох країн. Учні Ковельської міської гімназії імені Олени Пчілки виграли кубок.
У рамках проєкту молодь трьох країн мала можливість побувати в Освенцимі – невеликому місті, яке розташоване в 60 км на південь від Кракова. Під час Другої світової війни нацисти створили тут концентраційний табір, в якому загинуло безліч людських життів. Зараз мільйони людей різних національностей і релігій відвідують його для того, щоб увічнити пам’ять жертв Голокосту. Від 1979 року це місце значиться у списку Світової спадщини ЮНЕСКО під назвою «Аушвіц-Біркенау». Німецький нацистський концентраційний табір і знищення (1940-1945). Екскурсія вразила кожного з нас до глибини душі. Важко передати наші почуття та емоції. Ніхто не залишився байдужим до пережитого людського горя. Ми вшанували пам’ять жертв Голокосту. Важливо те, що молодь Європи усвідомила на скільки важливо зберегти мир на планеті та не допустити подібних злочинних дій проти людства.
Протягом третього дня подорожі учасники Міжнародного тристороннього проєкту вивчали визначні історичні місця Кракова. Починали знайомство з Краковом зі старого міста. Нам розповіли про історію Кракова, роль Коперника в розвитку міста і де під час Другої світової війни була Площа Адольфа Гітлера. Ми побували на Площі Ринок, у найбагатшому замку Речі Посполитої – Вавелі, центральному кафедральному соборі та бастіоні Барбакан. Відвідали Ягеллонський університет – альма-матер польських студентів.
Нас вразив єврейський район Казімеж. Це найатмосферніший район міста, де розважаються всі краківські хіпстери, знімають фільми та проводять арт виставки. Казімеж є центром культурного життя Кракова.У період другої світової війни й Голокосту в цій частині Кракова, і на іншому березі Вісли було Краківське гетто, одне із 5-ти найбільший єврейських гетто. До цього часу залишився сучасний центр Краківських євреїв, чинні синагоги, музеї й автентичні ресторани.
У рамках проєкту молодь України, Польщі та Німеччини відвідали Музей фабрики Шиндлера – музеї німецької окупації Кракова, який на рівні з Вавелем є найбільш популярним у старовинному польському місті. Спочатку фабрика мала назву «Rekord» та виготовляла металевий посуд. З 1939 до 1945 року вона перейшла у власність німецького підприємця Оскара Шиндлера і отримала назву «Emailwarenfabrik (DEF)». На Фабриці Шиндлера працювали виключно євреї, яких в подальшому було занесено до так званого Списку Шиндлера.
Міжнародний тристоронній проєкт «Вивчаємо історію – будуємо нове майбутнє» – унікальний! Координатори Адам Красічки (ліцей, Оборніки, Польща), Александр Хазе-Мюльнер (гімназія, Люхов, Німеччина), Інна Мойсюк (КЗ«Ковельська міська гімназія імені Олени Пчілки», Україна) роблять важливу справу, об’єднують молодь, яка вивчає історію та вчиться будувати майбутнє Європи разом. Кожен з нас повинен розуміти, що без прожитого минулого немає життя сучасного. Ще древні філософи трактували, що людство не має майбутнього, якщо не цінує свого минулого. У чому полягає мудрість історії? Її потрібно знати, вивчати, аби творити сучасне й майбутнє, не повторюючи помилок попередників.
Олена Вальчук, директорКЗ«Ковельська міська гімназія імені Олени Пчілки»
Учні 7 –Акласу гімназії діляться своїми враженнями.
Каріна Сиротюк: «Незабутня для всіх нас подорож до Польщі закарбувалася в пам’яті кожного надовго, а то й на все життя.
Однією з ключових цілей проекту «Будуємо світле майбутнє разом» була спільна прогулянка одним із найдавніших міст і перлиною національної культурної спадщини цієї європейської країни – Краковом. Наше знайомство з містом розпочалося з Головної площі, адже на ній розташовані одні з головних визначних місць Кракова. Ратуша, Базиліка святої Марії і Суконні ряди – усе це вразило нас своєю величністю та історичним багатством. Найбільш мальовничою вуличкою Канонічною ми дійшли до чи не найголовнішого туристичного об’єкту Кракова – Королівського замку. Це місце переповнене історією, яка справила на всіх нас незабутнє враження своєю величчю та по-справжньому королівською розкішшю. І насамкінець – фабрика Шиндлера, присвячена періоду німецької окупації Кракова. Величезна виставка з історичними артефактами та цікавими інсталяціями на рівні з Королівським замком не залишила нікого з нас, гімназистів, байдужим.
Хочеться цілком справедливо зазначити, що таке старовинне місто як Краків, безперечно, вразило сіх учасників цього невичерпно важливого проекту своїм затишком, надзвичайною красою і стародавньою вишуканою архітектурою».
Інна Тусь: «Я беру участь у цьому проєкті вже третій раз і кожен рік приносить в моє життя щось нове і незабутнє. Цього року, ми поїхали в Краків, де наша мета була ознайомитись більше з минулим, а також побачити друзів і познайомитися з іншими. Спочатку, ми відвідали Кшижово, де відбулася подія, яка стала ключовою для подальшого об’єднання Європи і тепер це місце є європейським центром зустрічей, діалогу та примирення.
Наступною нашою зупинкою став Краків, де ми відвідали фабрику Шиндлера, концтабір Аушвіц і мали можливість гуляти з екскурсоводома дізнатись більше про це місто. Хоча проєкт тривав всього чотири дні, але я задоволена. Я щаслива, що мала змогу взнати більше про наше минуле. Я вдячна, що змогла зустрітися зі старими друзями з Польщі та Німеччини та провести цей час з ними. Це був мій останній раз, коли я приймала участь у проекті, бо я закінчую школу в цьому році, але я вдячна гімназії за те, що дають таку змогу учням подорожувати і здобувати знання за межами школи. Потрібно заохочувати учнів до такого!»
Аня Шевчук: «Нещодавно ми вкотре отримали чудову нагоду отримати досвід і більше дізнатися про історію завдяки проєкту з обміну між школярами Польщі, Німеччини та України. Хотіла б зазначити , що головна мова спілкування була німецька, а оскільки всі з нас добре розуміють і вільно володіють нею, нам вдалося добре інтегруватися з ровесниками та вчителями з інших країн. Ми мали незабутні 4 дні з насиченою пізнавальною програмою, а саме: екскурсія по таким містам, як Вроцлав і Краків, відвідування концтаборів «Аущвіц» і «Біркенау», музей «Фабрика Шиндлера». Темою проєкту була Друга світова війна, а також знищення євреїв за часів війни. Завдяки проєкту я зрозуміла, що справді дуже важливо знати історію власного народу, бо без минулого не буде майбутнього. Дуже влучно сказав один історик, що хто не знає історії – буде повторювати помилки минулого. Це дійсно так, адже побувавши в концтаборах та інших музеях, страшно навіть уявити, що відчували ті люди і ніхто нікому не побажає таке пережити. Ми маємо пам’ятати ці лихі часи і шанувати загиблих, адже серед них могли бути і наші близькі. Я дякую організаторам цьогопроєкту, адже всього 4 дні змінили мої погляди і світобачення».
