Науково – практична конференція на тему: «Формування національної ідентичності та морально – етичних засад виховання учнівської молоді на основі музейної педагогіки та сучасних інноваційних освітніх технологій в закладах освіти Одеси», яка відбулася в Одесі у травні 2026 року за сприяння Одеської міської військової адміністрації, Департаменту освіти та науки Одеської міської ради. Зібравши керівників шкіл, членів Асоціації відроджених гімназій України із 13 областей України, захід продемонстрував, що освіта є тим фундаментом, який тримає цілісність нашої держави. Ініціатором події виступив Ярослав Турянський, президент Асоціації відроджених гімназій України. Його зусилля були спрямовані на те, щоб створити простір для діалогу між прогресивними управлінцями, які формують майбутнє української школи. Одним із ключових акцентів конференції став практичний досвід одеської освіти. Таня Жорницька, директор гімназії №26 м. Одеси, наочно продемонструвала, як шкільний музей може стати не просто сховищем експонатів, а живим центром виховання патріотизму та національної ідентичності. Особливим моментом для мене було здійснити важливу культурну місію- для майбутнього музею Лесі Українки в Одесі передати подарунки від Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки (Садиби Косачів у Колодяжному), що на Волині — місця, де зростала велика поетеса. Це символізує створення міцного зв’язку між заходом та півднем України.
Чому проєкт Odesa ID є критично важливим? Консолідація країни, адже б’єднання представників 13 областей підтверджує, що українські освітяни мають спільні цінності та візію майбутнього, незалежно від географії. Проєкт фактично «прошиває» Україну культурними нитками. А створення музею Лесі Українки в Одесі та започаткування співпраці між музеями Волині та Одеси — це визнання того, що спадщина Лесі Українки є спільним кодом, який об’єднує волинські ліси та одеське узбережжя. Конференція Odesa ID довела: коли освіта виходить за межі підручників і стає інструментом культурної дипломатії, вона здатна будувати мости, які неможливо зруйнувати. Тепер Одесу та Волинь єднає не лише історія, а й спільна музейна справа, що виховуватиме нові покоління українців.
Гімназія №26 міста Одеси ( директор Тетяна Жорницька) стала справжнім місцем сили для освітян з усієї країни. Одеська гостинність тут поєдналася з високим професіоналізмом, створивши унікальну атмосферу для обміну досвідом та народження нових ідей. Це сучасна школа, де працюють люди сміливі, талановиті та закохані у свою справу.
У рамках конференції відвідали унікальний козацький цвинтар. щоб наголосити, що ці кам’яні хрести є фундаментом нашої ідентичності на Півдні України. Адже збереження Козацького цвинтаря на Шкодовій горі — це не просто питання доброустрою, а це акт відновлення історичної справедливості. Зберегти його — значить дати нащадкам правдиву історію, а не вигадану ідеологами. Для майбутніх поколінь це місце має стати центром пам’яті. Учасники конференції привернули увагу до того, що пам’ятки такого рівня мають стати частиною обов’язкових освітніх та туристичних маршрутів. а це буде демонструвати світу, що Україна цінує свою історію та дбає про своє коріння навіть у найважчі часи. Це місце, де відчувається дух степу, козацької сили та історичної пам’яті Хаджибея. Саме тут ми розгорнули український стяг як символ єдності, сили та спільного майбутнього. Безсумнівно, зусилля активістів, краєзнавців та науковців, мають бути спрямовані на те, щоб перетворити занедбану територію на Національний пантеон. адже це потужний інструмент формування критичного мислення та пошуку істини. У контексті збереження таких пам’яток, як Козацьке кладовище в Одесі, дослідницька робота набуває особливого значення, оскільки вона перетворює “забуті камені” на “задокументовану історію”, отже педагогам слід заохочувати учнів до пошукової роботи та написання наукових досліджень,
У рамках конференції ми відвідали цікаві та змістовні уроки з використанням інноваційних технологій в 26 гімназії. Мені пощастило побувати на авторському відкритому уроці- дослідження « Одеса говорить українською», який проводив учитель історії, священник Віталій Чабанюк. Варто зазначити, що урок побудований як історичне дослідження – розслідування, де учні не вивчають тему, а доводять історичну гіпотезу: чи була Одеса українською ще до 20 століття. На уроці учні працювали в групах як історики- аналітики, дослідники джерел, інтерпретатори міста, творці AІ – візуалізацій, дослідники ідентичності.
Ознайомитися з досвідом роботи Одеського ліцею №35. Високий рівень організації, гостинність та відкритість створили ідеальну атмосферу для плідної співпраці та обміну досвідом між керівниками закладів освіти з усієї України. Варто зазначити актуальність практичних занять, присвячених , цифровій безпеці, які були надзвичайно змістовними. В умовах сучасних викликів ці знання є критично важливими для розбудови безпечного освітнього середовища.
Одеса завжди вміє дивувати, але цей день став особливим завдяки неймовірній атмосфері тепла, затишку та особливого шарму. У парку імені Тараса Шевченка поруч із пам’ятником геніальному поету встановлені унікальні лавки-книги. Вони є частиною культурно-мистецького простору і мають кілька цікавих особливостей: лавки виконані у вигляді відкритих фоліантів. Це символізує літературну спадщину Кобзаря та запрошує перехожих не просто відпочити, а «зануритися» у читання.На «сторінках» цих лавок-книг розміщені відомі рядки з творів Тараса Шевченка. Ми побачили цитати з таких творів, як: «Заповіт»; «Мені однаково, чи буду…»; «І мертвим, і живим, і ненарожденним…».
Отож, після потужної Всеукраїнської освітянської конференції про ідентичність Одеси ми змогли відчути серцем, в також на дотик і смак, що місто набуває особливого українського змісту.
Директор ліцею Олена Вальчук
