3-5 квітня 2024 р. у Страсбурзі (Франція) відбувалась важлива подія – Європейські дні інновацій в історичній освіті. Це спільний проєкт Європейського Союзу та Ради Європи, зосереджений на розвитку історичної освіти та висвітленні інноваційних ініціатив у дослідницькій та академічній сфері, а також у викладанні історії. Ця подія спрямована на те, щоб викликати дискусії та дати поштовх новим ідеям щодо розвитку історичної освіти. У конференції на запрошення Ради Європи взяли участь педагоги, науковці та учні, які не лише підтримують ініціативи HISTOLAB, але й активно беруть участь у дискусіях щодо інновацій у викладанні історії. Цього року протягом трьох днів приєдналося близько 150 учасників з Америки, Німеччини, Польщі, Італії, Іспанії, Хорватії, Австрії, Литви, Греції, Сербії, Туреччини та інших європейських країн у тому числі лауреатів HISTOLAB, і майже 300 зареєструвалися онлайн. З кожним роком проєкт охоплює все більше учасників, адже історична освіта має унікальний потенціал для розвитку в учнів тонкого розуміння минулого, поєднуючи минуле і сьогодення, та надихає молодь будувати мирний світ.
Безумовно, ця подія сприяє діалогу про європейські цінності та підтримує розвиток європейської культури пам’яті. Цікавими були творчі майстерні з тем «Набір інструментів для уроків історії: розвінчування фейкових новин», «Цифрові історії в соціальних мережах», «Футбол робить історію, «Навчання історії через музику», «Звук у тиші», Захоплююча частина конференції – презентація проєктів, а саме вивчення історії через мистецтво, як вивчати історію в місцях пам’яті та музеях, навчання демократії за допомогою LEGO, використання соціальних мереж для вивчення історії.
Європейські дні інновацій в історичній освіті офіційно завершилися врученням нагород за інноваційні шкільні проєкти. Аврора Айлінкай, керівник відділу історичної освіти та виконавчий директор Обсерваторії з викладання історії в Європі підкреслила «Ця нагорода є сигналом, який ми хочемо надіслати молодим людям про те, що вони можуть привнести свої ідеї та спрямувати нас у те, як слід викладати історію у світі, що постійно змінюється. Учні завжди мають бути першими, і ця нагорода є визнанням цього». У своїх проєктах учні розповідали про те, як важливо покращити викладання історії в школі, аналізували зв’язки між локальною та глобальною історією; роль музеїв та памятних місць у вивченні історії та використання інноваційних технології в історичній освіті.
Мені пощастило бути учасником конференції, так як після ретельного відбору ініціативною групою Ради Європи, мій проєкт «Будуємо майбутнє: вивчаємо мир і конфлікти в Європі» увійшов у десятку найкращих. На цій презентації транснаціонального історичного проєкту, що об’єднує школи в Україні, Німеччині та Польщі, я розповідала, як освітнє співробітництво може сприяти формуванню демократичної культури в транскордонному середовищі. Проєкт демонстрував, як історична освіта може заохочувати учнів до роздумів про мирні шляхи вирішення конфлікту та подолання спільних викликів у Європі.
Я надзвичайно хвилювалась, адже для мене важливо було донести головну думку проєкту, а саме «В Україні не конфлікт, а кривава і жорстока війна». Я зазначила, що реалізуючи цей проєкт, ми навіть уявити не могли, що питання «Як будувати Європу разом?» буде актуальним знову. Закликала всіх присутніх визнати, що ця війна стосується не дише України, і в жодному разі це не локальна українська війна. Це війна українців за незалежність, і насправді це набагато серйозніша війна, яка покликана виправити помилки 300-річного циклу історії людства. І варто зрозуміти, що Росія розпочала загарбницьку війну проти України, кинувши виклик прагненням українців до кращого майбутнього та наближення до ЄС. Це був напад не лише на Україну, але й на свободу, самовизначення та демократію. Звісно, постало кардинальне питання: як так сталося, що ми знову не розрізнили новий фашизм, повторивши в точності всі помилки 30-х років? Якби ми уважніше вивчали історію і могли визнати помилки, які ми зробили в минулому, ми змогли б уникнути цієї війни, яка спричинила надто багато нещасть і несправедливості. Важливо було продемонструвати знімки, які розповідали якої катастрофічної шкоди було завдано цивільній інфраструктурі, включаючи лікарні, школи та дитячі садки. З початку вторгнення ЮНЕСКО зареєструвала понад 340 випадків пошкодження або повного знищення культурних об’єктів, включаючи музеї, історичні будівлі, бібліотеки, релігійні установи та пам’ятники. З кожним днем війни список знищених історичних місць поповнюється. Європейцям варто зрозуміти, що це трагедія не лише для українців, а й для всієї Європи. Пошкодження набуло настільки масштабних масштабів, що деякі експерти вважають, що ці місця навмисно атакували, піддаючи ризику архітектуру української ідентичності. Директор Центру всесвітньої спадщини ЮНЕСКО визнав: «Україна – країна, відома своєю багатою історією, місце, де поєдналися культури Сходу та Заходу. Ми серйозно стурбовані тим, що Україна втрачає не лише важливу частину своєї культурної спадщини, а й свою ідентичність. Частина їх самих і частина історії зникнуть, якщо війна не припиниться». Я підкреслила, що Україна бореться за спільні цінності, незалежність та ідентичність країни, демонструючи надзвичайну стійкість перед обличчям цієї жорстокої атаки. Опір України сьогодні є символом надії для всіх волелюбних людей світу. Також від імені українців подякувала Європі за солідарність, підтримку та єдність, закликаючи до більш рішучих дій. Мені вдалось розбудити стурбованих європейців, які з жахом розглядали знімки розтерзаних міст України.
І як доказ того, що місія здійснена, лист-подяка, який я отримала від ініціативної групи Ради Європи «Ми пишемо вам сьогодні, щоб щиро подякувати за Ваш внесок у програму Європейських днів інновацій в історичній освіті. Ваша презентація показала нам цінність створення та підтримки транснаціональних зв’язків між школами для збагачення досвіду навчання для учнів. Дякуємо також за нагадування нам про важливість якісної історичної освіти в контексті російської агресії проти України. Подолання глибоких наслідків війни залишається пріоритетом Ради Європи, і ми хотіли б підтвердити нашу солідарність з українським народом і нашу підтримку наших спільних цінностей. Ще раз дякуємо, що Ви з нами і довели справжню важливість якісної історичної освіти та позитивний внесок, який вона робить у зміцнення наших демократичних цінностей.»
Олена Вальчук, директор Ліцею імені Олени Пчілки
